Історія Старого Самбора: Друга світова війна в фотографіях

Поділитися у соціальних мережах:
На фото вигляд на казарми в Старому Самборі з Посадського берега Дністра, 1943 рік

Передмова

Друга світова війна – страхітливе явище світової історії. Вона втягнула в свою орбіту 61 державу, 80 % населення земної кулі і тривала довгих шість років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії та Африки, охопив океанські простори, досяг берегів Нової Землі і Аляски на півночі, Атлантичного узбережжя на заході, Курильських островів на сході, меж Єгипту, Індії та Австралії на півдні. Війна забрала більш як 57 мільйонів життів, з них 27 мільйонів – у Радянському Союзі. Біди і страждання, яких зазнали народи, незмірні.

До другої світової війни привело загострення суперечностей між провідними державами світу в результаті нерівномірності їх розвитку, деформованого світовою економічною кризою. Звідси прагнення до нового переділу світу. Німеччина прагнула до реваншу, а Італія і Японія до ревізії Версальсько-Вашингтонської системи, яка сковувала їх стратегічні інтереси. Цій війні сприяла й недалекоглядна зовнішня політика СРСР, зокрема підписання пакту Ріббентропа – Молотова, який розв’язав руки Гітлеру.

В цих умовах “українське питання” поступово висувається на одне з чільних місць у міжнародній політиці. Напередодні другої світової війни роз’єднаність українських земель, їх перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціальний й суспільно-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя у Європі. Це робило українське питання вузлом серйозних суперечностей, а “українську карту” – серйозним козирем у великій дипломатичній грі.

-800x600 Історія Старого Самбора: Друга світова війна в фотографіях
Фото 1943 року. Зображено в першому та другому ряді працівників заготівельної спілки „Золісоюз” на ганку будинку в Старому Самборі, біля сучасної лікарні, вигляд з двору. До складу організації входили: директор, замісник, бухгалтер, секретар, машиністка, завідуючий складом, техперсонал, сторожі. * Нижній ряд: 1, 2 -?, третя в центрі – Шпиталь Леся, дочка священика, 4-й – Пинянський Осип (брат Пинянського Євгена), 5-й -?. * Другий ряд з низу: Карпінський – бухгалтер, мешканець с. Воля. Дівчина – Скипакевич Ярослава, касир, жила в Старому Самборі, біля Просвіти, стадіону. Директор Золісоюзу Ковалисько, с.Стрільбичі; Волосянський Михайло – заступник директора; 5-й-?; Телещук Марія, мешкала коло старої школи; 7-?. * Третій ряд /з ліва до права/ – Сольчаник Степанія, Затилля; Волосянська Надія, Затилля; Сигерич Євгенія, Затилля; Кутельмах Євдокія, Посада долішня; Гац Наталія, машиніста, с. Стрільбичі; Волосянська Ганна (Рудзінська), Старий Самбір. * Четвертий ряд: 1-?; Сольчаник Ганна; Кацюбій Катерина; Сольчаник Леся; Скипакевич Дарія; Пинянська (Дроб’язко) Леся; Волосянська (Бучковська) Ольга, Затилля; Ярема (Борецька) Оксана, Затилля; Шемердяк Михайло, Затилля; Сольчаник Костянтин. * П’ятий ряд: Ярема, Старий Самбір; Сольчаник Степан, Затилля; Литвин, с. Страшевичі – працював завскладом; Шемердяк Микола, Затилля; Пинянська Емілія; Матківський; Сольчаник Михайліна, Затилля; Гук; Вовчик Дионізій, Затиля; 9,10-? * Шостий ряд: 1-?; 2-Воробець; 3, 4, 5-?; 6-й – Павелко Володимир, Затилля, працював завскладом; 7,8,9-?. * Сьомий ряд: 1,2 -?; Хар, Посада долішня; 4-?; Сташишин Марія; Вовчик Осип та Христина; 8,9-?; Волощак Костянтин; Рудзінський Фердинанд; крайній справа вгорі – сторож, старий чоловік з Посади. Коментар до фото №1, написано за допомоги Бучковської Ольги Дмитрівної, жительки Старого Самбора.

Початок війни

1 вересня 1939 р. підрозділи вермахту перетнули територію Польщі, а 17 вересня її кордони перетнула Червона армія. Вересень 1939 р. був для поляків початком національної трагедії, центральним символом якої став розстріл НКВС майже 22-ох тис. полонених польських офіцерів у Катині. Після розподілу сфер впливу у Європі між Сталіном та Гітлером більшість українських та білоруських земель окупував СРСР.

Згідно з нормами міжнародного права дії Радянського Союзу вважались агресією. Щоб легітимізувати анексію західноукраїнських та західнобілоруських земель перед світовою громадськістю і місцевим населенням, керівництво СРСР висловило своє занепокоєння безпекою братніх українського і білоруського народів. 26-28 жовтня 1939 р. відбулись Народні Збори, на яких прийняли Декларацію про прийняття Західної України до складу УРСР.

Перша німецька окупація міста. Ліквідація єврейської громади Старого Самбора. 

17 вересня 1939 року німці увійшли до Старого Самбора, в якому на той час було багато біженців. Гестапівці вступили до синагоги, в якій було багато людей, і погрожуючи гвинтівками і побиттям, вигнали їх на ринкову площу і примусили їх чистити площу. Адвокатів Павела Лєрмана і Менделя Дорнбуша кудись забрали, і вони вже не повернулися.Кілька днів по тому німці силою зібрали близько 1200 євреїв у Старосамбірській церкві, пошикували в 4 ряди і завезли до села Стржебліце (Стреблиці), що за 6 км від Старого Самбора. Там їх завели до церкви, де протримали всю ніч. Зранку гестапо наказали їм копати ями, німецький офіцер повідомив їх про розстріл, який чекав людей. Але серед німців поширилися чутки, що недалеко червоноармійці. Вони повернули євреїв до церкви і відпустили.По дорозі в село Устрики-Долішні німці зустріли єврейських біженців із сусідніх міст і вбили близько сорока з них.

Друга німецька окупація міста.

30 червня 1941 р. німці окупували Старий Самбір вдруге. 32-х євреїв зібрали на єврейському цвинтарі і там убили. Серед убитих були: Мордехай Глік, Іцик Ґройліх, Яаков Ґройліх, Яаков Гібнер із сином, Шломо, Мордехай Ратман, Беньямін Райтер, Моше Райтер, Ашер Шварц, Єгошуа Шпіннер і Золес Гірш. Під час першої масової акції близько третини євреїв були виселені із Старого Самбора, сто людей упаковані в вагонах для худоби і доставлені в табори смерті в Белжеці, недалеко від Львова.Підтвердження поданих вище фактів, а також нові знаходяться в Державному архіві Російської Федерації (ДА РФ) в м. Москва та філією ДАЛО (Державного архіву Львівської області) в м. Самборі. Це – Фонд Р-87 Опис 11 Справа 95 аркуш 110 (фотоальбом).9 серпня 1944 року німецькі війська залишили Старий Самбір.Відразу після звільнення совіти відновили діяльність усіх сфер народного господарства.
img448-800x6001 Історія Старого Самбора: Друга світова війна в фотографіях
Коментар до світлини надано Бучковською Ольгою Дмитрівною, Старий Самбір. Перший ряд. Зліва до права: керівник хору – п. Мінчак; Пані Мороз; 3. – ?; Другий ряд: Оксана Демкович, виїхала в Америку в 1944 році; Оксана Ярема – Борецька; Люба Зиблікевич-Ярема, виїхала в Америку в 1944 році; Юля Кархут; 5-?; Михайліна Сольчаник – Гук; Ярема Надія (Зиблікевич) – виїхала в 1944 році в Чехію; Третій ряд: Ярема –Вовчик Люба; Волосянська – Бучковська Ольга; Євгенія Сигерич; 4-?; 5-?; 6-?; 7- Ярослава Кінчик; крайній справа Сольчаник Ярослав. Четвертий ряд: Пинянський Осип; Скипакевич Омелян; 3,4-й – ?; Добрянський Ярослав; Рудзінський Фердинанд; Вовчик Михайло; Вовчик Степан; 9-?; Зачко Осип; Добрянський Микола і дружина Юля Пинянська; 12,13,14,15-?.
img468-800x600 Історія Старого Самбора: Друга світова війна в фотографіях
Хор “Сопілка”
IMG_0001-800x600 Історія Старого Самбора: Друга світова війна в фотографіях
Вояк дивізії Галичина. Старий Самбір. 1944

 

 

Переглядів: (5261)

Author: Leus1973

Леус Юрій, редактор Інтернет-видання ©Електронна газета "Старосамбірські вісті", юрист.

-1 Replies to “Історія Старого Самбора: Друга світова війна в фотографіях”

  1. Дякую за цікаві фото. В нашому сімейному архіві їх немає.у
    Була щаслива побачити на них свого стрика і відіслала ці фотографії його дітям в Канаду.

Comments are closed.