Водохреще в Старому Самборі. Старі фотографії свята 1936-го року.
Щорічно 19 січня відзначається велике церковне свято, присвячене Хрещенню Господньому. Цього дня люди згадують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан.
На свято Водохрещі цілющими чудодійними властивостями наділяється вода. Люди носять воду до церкви, щоб її освятити. Вважається, що така вода не псується, може лікувати людей та зберігає свою особливість цілий рік.
Продовжуючи тему святкування Водохреща, пропонуємо читачам оглянути ще одну світлину з архіву Олександра Глінки. Зроблена вона у довоєнний період (19 січня 1936 року).
На фотографії бачимо групу молодих людей, які розташувалися перед об’єктивом фотокамери на правому (Посадському) березі Дністра нижче мосту, що з’єднує Горішню Посаду з містом. Позаду людей бачимо русло річки, а на задньому плані – дахи старосамбірських будівель. Над тими дахами височіє костел Св. Миколая, а ліворуч від нього – бані церкви Св. Миколая.
Якщо сфокусувати свій погляд трохи нижче дахів та будівель, то побачимо маленькі фігурки людей, які групами або ж поодинці йдуть вздовж залізничного полотна. Мабуть, несуть у збанках до своїх домівок освячену Йорданську воду.
Прізвища та імена людей, зображених на фотографії, подано зліва направо, а по рядах – згори донизу.
Верхній ряд (стоять):
- Волосянський Теофан;
2. Тисовська Стефа або Тхорик Павліна;
3. Ярема Михайло;
4. Добрянська Зеня (1911-1992), донька Михайла Федоровича.
Нижній ряд (присіли):
- Демкович Оксана (1922 р.н.), донька Андрія Демковича;
2. Добрянський Славко (1909-1980), син Осипа;
3. Добрянський Калистрат (Стерко) 1907 р.н., син Антона.
Фотографія церковного хору в Старому Самборі, Різдв’яні свята 1936 року.
Переглядів: (1293)
Розглядаючи людей на фотографії був приємно вражений їхнім вбранням та охайним виглядом. Додаю нарис з історії моди того часу.
“Мода 1930-х років повністю відрізнялася від моди попереднього десятиліття. Це було пов’язано з найбільшою економічною кризою, що сталася у 1929 році та значно вплинула на моду в тому числі.
Внаслідок цих подій, жінки стали носити скромний одяг, часто зі штучних тканин. Вперше на ринку з’явився нейлон, а разом з ним і колготки, що стали хітом десятиліття.
У 1930-і рр. форми та лінії жіночого одягу були пов’язані з культом модернізму. У моді та архітектурі цінувалися мінімалізм, простота та функціональність. Одяг був практичним і зручним. Динамічний і професійно активний спосіб життя жінок спонукав їх носити костюми, елегантні блузки та светри. Щоб силует був ще жіночнішим, фігуру підкреслювали паском на талії. Також у моду увійшли приталені сукні, брюки із завищеною талією та жакети. Нова тенденція контрастувала з 1920-ми роками, коли домінував образ бешкетника.
Силует 1930-х років став ще більш жіночним завдяки використанню різних типів фактур. У моді прозорість і мереживо, котрі прекрасно ілюстрували соціально-політичні зміни – емансипацію жінок. Тоді ж у жіночому гардеробі з’явилася шуба, носити яку раніше було неприйнятно. Серед кольорів переміг пудровий-рожевий”. https://etnoxata.com.ua/statti/moda-ta-stil/hh-stolittja-istorija-sukni-ta-ne-tilki/