Повінь 2008 року: фото з місця подій

Масштабна повінь 2008 року на Старосамбірщині. Унікальні архівні фотографії.

Повені 1969 та 2008 років в Західній Україні називають найбільшим стихійним лихом принаймні за сто років.

У червні 1969 року на Прикарпатті сталася катастрофічна повінь: рівень Дністра піднявся на 7 м. Річки затопили міста. Тоді дуже постраждав Івано-Франківськ.

Наступна велика повінь сталася на Прикарпатті у липні 2008 року. Через інтенсивні грозові дощі і, як результат, різке підняття рівня води в річках постраждали території Карпатських гір, Прикарпаття і Закарпаття. Також дуже постраждали населенні пункти в долинах великих річок Дністер і Прут, що мають витоки в Карпатах. Загинуло 30 осіб, з них шестеро діти.

Пік повені припав на 23–27 липня, вона вважається найбільшою в історії Західної України за останні 60 років. Загальні збитки від повені оцінювалися на суму 3–4 млрд гривень.

Новинні сайти повідомляли, що 23–27 липня 2008 року на території гірських районів Львівської області на річках басейну Дністра і Стрия пройшов висоководний дощовий паводок. Унаслідок цього було підтоплено 4975 житлових будинків, пошкоджено 21 автомобільний міст, відсутнє автомобільне сполучення з 31 населеним пунктом Дрогобицького, Жидачівського, Сколівського та Старосамбірського районів, припинено рух пасажирських та вантажних поїздів сполученням Львів—Ужгород на перегоні Старий Самбір—Стрілки. Без електропостачання залишилося 17 населених пунктів, без газопостачання — 13 населених пунктів Жидачівського, Сколівського, Старосамбірського, Стрийського та Миколаївського районів.

Районний центр – місто Старий Самбір у числі перших зазнав масштабної шкоди від повені. Усі фотографії, які використано у матеріалі, були зроблені місцевим фотографом Миколою Махником (30.09.1961-02.12.2021).

Для проведення відновлювальних робіт на пошкоджених та зруйнованих об’єктах Старосамбірського району Львівщини потрібно було понад 62 млн грн. У цю суму були включені кошти, необхідні для ліквідації наслідків паводку, який стався на Старосамбірщині 16-18 травня та 1-2 червня цього року.

Такого висновку дійшли після відвідин головою Львівської облради Мирославом Сеником Старосамбірського району. Мирослав Сеник побував у селах Сушиця, Спас, Велика Лінина та Боневичі, а потім провів наради за участі голови Старосамбірської районної ради Володимира Горбового, директора дочірнього лісогосподарського підприємства „Галсільліс” у Старосамбірському районі Степана Куця та сільських голів.

Фотографії повені на річці Дністер в травні 2014 року

Тоді під час наради наголосили, що низка об’єктів у районі потребує невідкладних робіт для запобігання руйнування об’єктів соціальної та інженерної інфраструктур у майбутньому. Ще частина об’єктів, які були пошкодження внаслідок стихійного лиха 23-27 червня 2008 року, тривалий час через відсутність фінансування залишалися не відновленими.

На деяких з цих об’єктів роботи не розпочиналися, ще на інших були незавершені. Як з’ясувалося згодом, незавершені роботи привели не лише до даремної витрати коштів, які уже вкладені, але і до значно гірших руйнувань, поглиблення екологічних і гуманітарних проблем.

Тоді голова Львівської обласної ради наголосив на тому, що у першу чергу потрібно дати доступ населенню до соціальної інфраструктури, відновити мости і дороги, закінчити усі протипаводкові заходи, які потрібно було провести для подолання стихійного лиха 23- 27 липня 2008 року.

За результатами наради Мирослав Сеник доручив голові Старосамбірської районної ради Володимиру Горбовому підготувати лист, в якому викласти усі фінансові потреби району для ліквідації наслідків повені.

31 липня Верховною Радою України було оголошено зонами надзвичайної екологічної ситуації терміном на 90 днів території шести областей України: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської і Вінницької, також постраждали південні райони Хмельницької області.

Для ліквідації наслідків повені в п’яти західних областях Верховна Рада внесла поправки до державного бюджету, якими передбачалося виділення 5 млрд гривень на допомогу і відбудову зруйнованого стихією.

Екологи схильні вважати, що надзвичайна ситуація не лише природне явище, тут не обійшлося без людських рук.

Катастрофічна повінь у західних областях – це цілком очікуваний результат тривалого нищення карпатських лісів. Вирубування дерев почалося ще у 60-х роках минулого століття, але масштабним це явище стало у дев’яностих. Колосальна частина карпатських лісів уже вирубана. Якщо декілька днів підряд у Карпатах ідуть дощі і рослинність їх не затримує, то вони стікають по схилах у долини і наповнюють річки, які потім виходять з берегів.

Що впливає на інтенсивність паводків

Паводки на Дністрі стали частішими через знищення заплавних луків, глобальне потепління, вирубку лісів, та перекриванням сміттям русел річок. На всі ці фактори так, чи інакше впливає людина.

Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі Scientific Reports, чим вища температура, тим швидше відбувається випаровування води. Це призводить до збільшення кількості пари, що циркулює в атмосфері. Дослідження дійшло висновку, що це може призвести до погіршення кліматичних умов, оскільки інтенсифікація кругообігу води може спровокувати екстремальні погодні явища. Зокрема, очікуються триваліші посухи, а також все більш інтенсивні та часті зливи й повені.

Сьогодні вздовж Дністра доступно менше природних заплав. Це перешкоджає утриманню води. Також скоротилися русла річок. В результаті збільшилася швидкість течії річок. Стік багатьох приток швидше концентрується в руслі річки. Тому хвилі паводку сьогодні бігають швидше: більше води транспортується за коротший час, а хвиля паводку крутіша – рівень води вищий.

Проблеми з паводками є типовими для України, але басейн Дністра в цьому сенсі є однією з найбільш “проблемних” річок. Щоб зменшити частоту, інтенсивність і наслідки повеней, слід здійснити низку заходів і забезпечити їх фінансування:

• Припинення вирубки лісів і насадження лісів на “лисих” схилах: ліс діє як природний буфер, який уповільнює потік води, зменшує ерозію і покращує водоутримування.
• Заборона на вивезення каменю і піску з русла річок у “проблемних” регіонах: це допоможе зберегти стабільність русел річок і уникнути подальшої ерозії, яка може погіршити повінь.
• Поглиблення та розчищення русел річок від сміття та мулу: це дозволить забезпечити вільний потік води і знизити ризик заторів, які можуть призвести до затоплень.
• Ретельна підготовка: зміцнення дамб, будинків і комунікацій: забезпечення стійкості дамб, укріплення будинків і комунікацій допоможе захистити людей та майно від руйнувань у випадку повеней.

Найефективніший, найдешевший і най довговічніший спосіб захисту від паводків – надати річці її природного простору на певних ділянках. У Пониззі Дністра, на жаль, більшість територій заплавних луків, які природа використовувала саме для весняного водопілля, наразі забудована, або використовується як сільськогосподарські землі.

Така ситуація спостерігається по всій планеті.  

Переглядів: (620)