Новоміська ОТГ на Старосамбірщині реалізовує нестандартний проект під інтригуючою назвою “COWBOYky. Український Дикий Захід”. Таку інформацію неодноразово зустрічали користувачі у світовій мережі.
Журналіст Любов Кіпоренко провела інтерв’ю з керівником проєкту “COWBOYky” Дмитром Якимцем та описала переспективи розвитку цієї ідеї у Новому Місті.
Вже зовсім скоро до Нового Міста приїжджатимуть туристи, аби побачити що таке Дикий Захід по-бойківськи. Аби завітати на пекарню, сироварню, чи в унікальний парк розваг, покататися на бричках та відчути себе справжнісіньким ков-бойком. А місцеві жителі вже сьогодні розвивають свої власні справи у рідних селах, створюють нові робочі місця, заробляють самі й наповнюють казну громади. Думаєте, це щось із області фантастики? Ні! Це реальні можливості, які дає вже згаданий проєкт.
– Дмитре, перед тим, як розпочнемо розмову про цей проєкт, про мету та головні завдання, розкажіть, чому вирішили поєднати ковбоїв з бойками? – Таке поєднання виникло ще тоді, коли ми подавали проєкт. Поясню чому. Старосамбірщина це крайня західна точка країни. Це як своєрідна аналогія до Дикого Заходу в Штатах. Це, так би мовити український Дикий Захід. І повна назва так і звучить “COWBOYky. Український Дикий Захід”. Річ у тім, що тут люди працьовиті та амбітні, і своїми руками на порожньому місці здатні створити щось неймовірне. Донедавна в Новоміській ОТГ туризм був, м’яко кажучи, не дуже розвинений. А ми цим проєктом хочемо показати, що тут можна з нуля створити туристичний кластер. І така амбітна назва має сприяти тому, щоб така от туристична золота лихоманка увінчалась успіхом на Старосамбірщині. Проєкт “COWBOYky. Український Дикий Захід” розпочав реалізацію ще в червні минулого року.
– Чи не найважливішою метою, звісно, є місцевий економічний розвиток, покращення добробуту мешканців Новоміської ОТГ та прилеглих населених пунктів через створення туристичного кластеру. Це в свою чергу допоможе залучати інвестиції й сприятиме розвитку туризму, будівництва, торгівлі, м’ясомолочного господарства, рослинності, загалом інфраструктури Новоміської ОТГ та її околиць. В рамках проєкту ми пропонуємо місцевим жителям долучитися до створення туристичних послуг: зелені садиби, прогулянки лісом, рибалка, свіже молоко. Чимало жителів міст не мають родичів на селі і не знають як це все відбувається. Це їм цікаво. Щодо туристичної інфраструктури, то зараз будується парк розваг “Ковбойки” в Новому Місті. Крім цього заплановане створення сироварні, пекарні, пасовища, возитимемо туристів на бричках між локаціями. Взагалі успіх проєкту полягає в тому, щоб створити унікальний продукт. І власне поєднання бойків і ковбоїв може бути таким шансом.
– Тобто це проєкт не тільки туристичний, але й економічний. Яка від нього буде користь пересічному жителю Нового Міста?
– Знаєте, згідно досліджень, одне робоче місце в туристичній галузі створює ще сім робочих місць. Це так між іншим. А взагалі, кожен пересічний мешканець має можливість створити свою справу. Хтось, можливо, давно мріяв, та не мав ресурсів для цього. Хтось, можливо, і мав ресурс, але не знав як це все правильно зорганізувати, щоб воно працювало. Так от ми вже створили Школу місцевого економічного розвитку. Тут проводимо профільні навчання в різних напрямках. Починаючи від того, як, до прикладу, збирати лікарські рослини й закінчуючи тим як відкрити власну справу й розвивати успішний бізнес. Якщо ж пересічний мешканець не має бажання займатись бізнесом, то він просто може працювати в того, хто свою справу вже започаткував. Ну, а якщо хтось взагалі нічого не хоче робити, а бажає просто сидіти вдома, то для них проєкт це надходження коштів до бюджету та покращення інфраструктури ОТГ.
– Ми створили три туристичні маршрути. Два з яких вже діють. З конкретних речей, які вже активно працювали, і на які вже до нас приїжджали гості, то це, передусім, Пекарня пані Світлани Савки у Дешичах. Сюди приїжджали та приїжджатимуть шкільні туристичні групи на пекарські майстер-класи, де їх не лише вчать випікати хліб, а й організовують дозвілля, готують бойківський обід. Ідеальний варіант для шкільної поїздки. За період роботи пекарні пані світлани вже прийняла понад 5 тисяч гостей. Дорогою є можливість заїхати на вітрову електростанцію в Старий Самбір, також у Добромиль. І всі туристи задоволені. У нас абсолютно немає негативних відгуків. Ну, окрім стану дороги. На жаль, в рамках проекту не маємо ні можливості, ні фінансів аби якось допомогти чи посприяти у ремонті дороги. Та, надіємось, що цьому посприяє влада. Вже маємо розроблену відповідну карту з маршрутами. Це полегшує налагодити співпрацю з туристичними операторами. Також ведемо перемовини щодо залучення туристів зі сусідньої Польщі. Ми створили кооператив “Файні сусіди”. І тут один одного тягне та мотивує. Це дає певний результат та багато надії. Ми стаємо таким стартовим майданчиком, щоб кооператив запрацював. Працюємо над тим, щоб кожен із членів кооперативу мав на початку свої ресурси для власної справи, а в подальшому можливість працювати самостійно та шукати партнерів для розвитку Ще один напрямок у якому працюємо, це так звані навчальні візити. Ті мешканці ОТГ, які хочуть відкрити власну справу, мають можливість поїхати до людей, які вже тривалий час займаються схожим бізнесом, побачити як усе працює, набратися впевненості та натхнення. Ми вже були в теплицях на Тернопільщині та сироварні на Закарпатті. І плануємо й інші такі поїздки. Зокрема у селі Нижня Вовчі вже активно працює Сироварня «Молочне Ранчо» і її власник Василь Медведюх. На разі, локація працює лише на продаж продукції, але в недалекому майбутньому плануємо розширити ранчо до туристичної. Не можу не згадати Родину Бегеїв, які вже цього року збирають урожай у тунельних парниках господарства «Полуничні пагорби». За допомогою проєкту і власного ресурсу пані Світлана та Ігор Бегей започаткували справу, про яку давно мріяли із зеленою садибою на території. На сьогодні ми не приймаємо туристичні групи, але відкриті до індивідуальних відвідин. І, одразу, після карнтину чекаємо вас у гості.
– Знаєте, так все красиво виглядає. Але ж розуміємо, що в кожній справі, у кожних починаннях завжди виникають якісь труднощі. З чим зіштовхнулися ви в ході реалізації проекту?
– Так, звичайно, труднощів є багато і про це можна довго розповідати. Однак, якщо говорити про головні, то від початку ми планували таку своєрідну залізничну атракцію. Ковбойківський поїзд, такий собі паровоз зі Самбора до Нового Міста. І на початку все виглядало реально. Але вже тепер в ході перемовин з Укрзалізницею, стало зрозуміло, що такі поїздки будуть нерентабельними. Адже за комерційним тарифом вона коштуватиме кілька сотень гривень для пересічного пасажира. Це не реально. Тому на сьогодні вносимо зміни до планів проєкту. Друге і, мабуть, найважливіше це неочікувана для нас поведінка деяких мешканців. Бувало так, коли ми пропонували за кошти з Євросоюзу через вступ у кооператив отримати в користування те чи інше обладнання, техніку, тощо люди вагалися, аргументуючи тим, що коли вони почнуть заробляти, то не матимуть субсидії чи інших пільг. Тобто люди радше чекають якоїсь допомоги ззовні, аніж покладатимуться на власні сили. Попри те ми знайшли своїх по духу людей. І на сьогодні більшість проєктних локацій мають своїх мотивованих господарів. Ми все ще шукаємо господарів для співпраці в рамках облаштування зелених садиб на території Новоміської ОТГ.
– Проєкт – реальна можливість аби розпочати власну справу в своєму населеному пункті, працювати на своїй землі, а не десь за кордоном, я правильно розумію?
– Так. Справа в тому, якщо ростуть прибутки в окремих домогосподарствах, то росте добробут громади і через це громада стає більш цікавою, більш приязною до мешканців. Стає простіше й комфортніше жити.
– Тоді чому на Вашу думку люди з недовірою поставилися до проєкту і не були готові відкривати власні справи, долучатися до проєкту та працювати на себе й на свою громаду?
– Знаєте, це складне питання. Думаю, воно стосується не тільки Нового Міста, а загалом мешканців держави. Виглядає так, що ті, хто готовий щось створювати й разом з тим отримати певні ризики, виклики, труднощі, хто готовий багато працювати роблять свій бізнес і він в них успішний. Але ж і ті, хто не хоче, хто боїться, тощо, їдучи на заробітки за кордон, теж має працювати багато і наполегливо. І навіть часто ми чуємо, що якби українці так багато сумлінно працювати в Україні, то й результат був би інший. В Україні бракує інституцій чи то організацій, які б спонукали та стимулювали нас багато працювати. Погодьтесь, якщо щодня робити якісь бодай невеликі кроки, ми будемо рухатись до позитивного результату.
– Можливо, це пов’язано з тим, що люди побоюються, що їх банально обдурять?
– Так, я думаю, що безперечно в когось є якийсь неприємний досвід, на когось діють стереотипи. Однак тут важливо сказати, що проєкт “COWBOYKY: Український Дикий Захід” реалізується Новоміською сільською радою у партнерстві з Західноукраїнським ресурсним центром, ОСН “Горизонт” та ЮК “Моріс Груп” за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках ініціативи “Мери за економічне зростання”. Загальний бюджет проєкту складає понад мільйон євро. Це, здавалось би, захмарна сума. Але це не означає, що от ми вже маємо у своєму розпорядженні один мільйон євро. Ні. Європейський Союз ніколи не дає гроші наперед. Ми зараз використовуємо лише один транш і це навіть не половина загальної суми. Окрім того ЄС строго пильнує, аби все було так, як треба. Тут ми використовуємо процедури і правила Євросоюзу як у використанні коштів, так і у звітності. Всі закупівлі проводяться через тендери і систему Prozorro. У нас є щомісячні, річні та інші звіти. Все до найменшого кроку контролюється. Головний принцип усі здобутки в рамках проєкту мають залишитись в громаді. В нас усе відкрито, нас легко знайти й з нами легко зконтактувати. Не потрібно мати ніяких зв’язків, жодних “блатів”. Все легко і просто. Тож, якщо ви бажаєте співпрацювати, звертайтесь і починаємо.
Довідка електронної газети Старосамбірські вісті: Проект “Ковбойки: Український дикий захід” реалізовується Новоміською сільською радоюспільно з ФРГО “ЗУРЦ”, ОСН “Горизонт” та ЮК “Моріс Груп” за фінансової підтримки Європейського союзу. Дізнайтеся більше у статті: Ковбойське містечко в українському селі на Прикарпатті: як це можливо?
Переглядів: (291)






Якщо влада чи політичний клас не мают тями і не мают грошей, вони починают розвивати туризм. В умовах Львівщини можна розвивати комп’ютерний світ і комп’ютерні технології -найперспективніша сфера, яка не вимагає купи грошей. Зробіть антивірусну програму під Виндівс, Лінукс, Андроїд і продавайте по цілому світі. А найліпший туризм – лікувальний, люди тратят страшні гроші аби ся вилікувати. Мільйони людей приїжджают на Кубу і в Ізраїль заради лікування, медичний туризм. Лікувальні води і повітря — так само можлива річ.