26 липня 2001 року Старий Самбір було включено в Державний список історичних населених місць України.
Варто нагадати, що далекого 1375 Старий Самбір став повітовим центром, оскільки був досить розвинутим містом. Відомо, що у 1553 році королева Бона Сфорца надала Старому Самбору міські права, але міщани на той час вже давно користувалися привілеями магдебурії, та грамота згоріла після чергового нападу татар у 1498. Можливо, саме тоді і заклалася площа Ринок. І хоч місто процвітало, тут проживала незначна кількість міщан. За переписом населення 1568 р. Олександр Яблоновський, польський історик, нарахував лише 105 старосамбірчан. В порівнянні з Новим Самбором – це дійсно замало. В 1589 році налічувалось 868 мешканців, у 1670 в місті проживало 585 людей і було 102 будинки, у передмісті – 730 мешканців і 146 господарств. На кінець XVIII ст.. населення потроху зростає. У 1785 році в місті проживало 137о людей у 216 будинках. У 1886 – 3482 жителі та 582 будинки, у 1892 – 4083 осіб.
До зменшення кількості мешканців призвели трудові міграції, які поділяються на чотири хвилі. Перша хвиля, триваючи з 1880-х рр. до початку Першої світової війни, була спричинена фінансовою скрутою мешканців Східної Галичини. Враховуючи статистичні дані перепису населення Австро-Угорщини, зокрема королівства Галичини і Лодомерії, густота вражала своїми цифрами. Для прикладу, І. Я. Франко зазначає: «З усіх австрійських країв Галичина займає перше місце з 8,61 шлюбами на 1000 мешканців, коли ряд країн мають їх 5-6, а типова норма – дещо більше 7 шлюбів на 1000. Знову Галичина на першому місці з 45,15 народженої дитини на 1000 мешканців, тобто на 7,23 більше за середню норму в усіх краях Австрії, на 16 більше за народжуваність в ряді альпійських країв. Коли б не така велика смертність, приріст був би ще більший. Незважаючи на це, надлишок народжень порівняно зі смертністю на тисячу жителів у 13 австрійських краях між 3 і 8; якщо в Чехії він становить – 8,96, у Моравії – 9,03, в усій Австрії пересічно 10,81, то в Галичині він становить 16,46! Густота населення краю з 69 чоловік на 1 кв. км. у 1869 p. зросла до 84 у 1890, в той час як у Франції вона становить 71, у Королівстві Польському – 70, а в Європейській Росії ледве 18 чоловік на 1 кв. км». Отже, велика густота населення зумовила обмежену кількість робочих вакансій. На той час найбільшим багатством селянина або міщанина з невеликого містечка був окраєць землі, і, як кажуть самі старосамбірчани, «чим більше поля мав хлоп, тим заможнішим він був». Саме через це багато старосамбірських родин зріднювалися від шлюбів з розрахунку. Причинами Першої хвилі міграцій можна виділити наступне: аграрне питання, заборгованість, великі оподаткування доходів і добра реклама вербувальників, які обіцяли краще заморське життя. Люди мігрували до країн, що, розвиваючись, потребували дешевої робочої сили таких, як США, Бразилія, Канада, Росія – Сибір, Аргентина, Австралія.
Друга і третя хвилі відбулись у міжвоєнний період. Внаслідок соціально-економічних і політичних причин виїжджала переважно еліта українського народу, ті, хто хотів збудувати свою Українську державу.
Четверта хвиля, або заробітчанська, спричинена скрутним економічним станом перехідного етапу в Україні, відбулась у 1990-х рр. і тривала протягом 10 років. Лише зі Старого Самбора виїхало понад 1000 людей на заробітки в Європу, США чи Росію.
Багато людей померло через холеру 1914 року. У 1930 році в місті проживало 5345 старосамбірчан. В 20-х рр. минулого століття 30% населення Старого Самбора складали євреї. У часи Другої світової війни їх як націю винищили німці. Тож кількість міщан значно скоротилася. Проблему населення міста згодом вирішила радянська влада. Люди зі сіл їздили на роботу в місто, для них переважно і будувалося нове житло в Старому Самборі.
Станом на 1 січня 1998 року в місті проживало 6270 осіб. Цікавим уточненням є поділ за віросповіданням. Отже, греко-католиків було 3222, православних – 3000, римо-католиків – 18, сектантів – 30. За даними Всеукраїнського перепису в 2001 році в місті нараховувалось 5603 жителі. Станом на 2014 р. за неофіційною статистикою в Старому Самборі проживає близько 7 тисяч осіб.
Уривок з краєзнавчого дослідження “Стара Самбірляндія” Юліана Ярема
Переглядів: (1305)
Comments are closed.