Як працює новий порядок бронювання військовозобов’язаних

Наприкінці січня Уряд прийняв Постанову КМУ №76, якою затвердив новий порядок бронювання військовозобов’язаних на період дії воєнного стану.

У Львівській ОВА дали роз’яснення щодо застосування нового порядку бронювання військовозобов’язаних.

Так, згідно з новим порядком є 4 типи суб’єктів бронювання військовозобов’язаних працівників

• Органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
• Підприємства, установи, організації, яким встановлено мобілізаційне завдання;
• Підприємства, установи, організації, які здійснюють виробництво товарів, або надають послуги для Збройних сил України чи інших військових формувань;
• Підприємства, установи, організації, які є критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Підприємства, установи та організації, які зазначені у пункті 4, мають спершу пройти етап визнання їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Так, для отримання підприємством, установою, організацією статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період за рішенням Львівської обласної військової адміністрації, підприємство повинне відповідати критеріям, затвердженим Постановою Уряду від 27 січня 2023 р. №76, а саме:

1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро;

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро;

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №83;

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.

Для відповідності цьому критерію згідно з розпорядженням Львівської обласної військової адміністрації від 28.02.2023 № 101/0/5-23ВА визначили відповідні критерії.

Звернення, які надійшли до Львівської обласної військової адміністрації, розглядає Міжвідомча комісія з питань визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, після чого за відповідними пропозиціями та рекомендаціями начальник Львівської обласної військової адміністрації приймає відповідне рішення.

Про результати розгляду звернення та прийняте рішення Львівською обласною військовою адміністрацією підприємства повідомляють письмово.

Розберемо цей механізм детальніше. Коментує Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Хто відповідає за включення військовозобов’язаних працівників до списків та яка процедура подання?

Саме керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Органи державної влади, інші державні органи подають на погодження Генеральному штабу ЗСУ, СБУ, Службі зовнішньої розвідки (ЗСУ та іншим держорганам) списки за відповідними сферами управління. Необхідно зазначити, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади в органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, крім військовозобов’язаних, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку.

Якщо говорити про державну службу, то посади державної служби категорій А та Б, керівників міністерств та їх заступників, керівників державних органів, органів державних управлінь, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступників, а також працівників патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності, на них не поширюється норма про 50% посад.

Що стосується органів місцевого самоврядування, то вони подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом ЗСУ та іншим держорганам. Щобільше, військовозобов’язані, які обіймають посади 1-4-ї категорії посад в органах місцевого самоврядування, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади 5-7 категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.

Установи, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємств  на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 % кількості військовозобов’язаних підприємств на дату подання списку. Важливо зазначити, що підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Крім того, спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату КМУ або МЗС.

Переглядів: (49)