Коротка історія загальної освіти та дозвілля в Старому Самборі.
Перша, так звана тривіальна школа, була відкрита в Старому Самборі в 1799 році. Тоді в школі навчалося 12 учнів. В 1860 році в ній навчалося 89 учнів з понад двісті дітей шкільного віку. В 1914 році в Старому Самборі були 6-ти класна жіноча і чоловіча школи, в яких викладало дев’ятнадцять вчителів. Після першої світової війни на базі навчального закладу створено 7-ми класну загальну і 7-ми класну жіночу школу з польською мовою викладання. Вже у 1939 році в них навчалося 210 хлопців та 118 дівчат.
З приходом Радянської влади в 1953 році у Старому Самборі було побудовано кінотеатр на 320 місць. В освіті відбуваються певні зміни, зокрема в 1954 році повністю ліквідовано неписьменність. На базі старої школи в Старому Самборі організовано вечірню школу робітничої молоді, яка приймала 115 учнів. В школах працює 60 вчителів. З 1963 року в місті впроваджено музичну школу-семирічку.
В 1966 році в Старому Самборі було відкрито нову середню школу, в якій на той час навчалося 850 учнів. Загалом інтелектуальне життя міста розвивається за експонентою. Енциклопедія «Історія міст і сіл УРСР» стверджує, що у післявоєнний радянський період в 1963 році у місті працює 142 дипломовані спеціалісти з вищою освітою: інженери, агрономи, медики, вчителі, а також 205 чоловік з фаховою середньою освітою та 993 людини з закінченою середньою освітою. Про освітній рівень населення свідчить те, що книжковий фонд бібліотек на початок 1965 року налічував 48 тисяч примірників книг. Населення міста передплачувало у 1966 році півтори тисячі примірників газет та 36 журналів різних назв. Крім того в районі працювало 5 книжкових магазинів.
Вартує згадати, що Старосамбірський район в 1967 році мав 12 середніх шкіл (6247 учнів), 51-ну восьмирічну школу (10 369 учнів) і 26 початкових шкіл (1010 учнів), а також два спеціалізовані інтернати, які виховували 960 дітей. Працює дитячий будинок, 5 дитячих садків. Дитячий комбінат, два будинки піонерів. Для дозвілля мешканців державою створено: 106 клубів на 12 тисяч місць, 6 кінотеатрів та 92 бібліотеки, які мають 776 тисяч примірників книг. При клубах працює 508 різних гуртків та 32 агіткультбригади. При Будинку культури працювали хоровий, танцювальний, вокальний, духовий, драматичний та інші гуртки. До послуг старосамбірських спортсменів обладнали міський стадіон, де проводять заняття і масові спортивні змагання.
Але такий культурно-освітній підйом тривав недовго. У вісімдесятих роках минулого століття наступив період застою. Така духовна криза була закономірним результатом розвитку (чи деградації) соціалістичного суспільства, що відбувалася буквально на очах кількох поколінь.
Отримавши в 1991 році незалежність, Україна виявилась неготовою до нових умов. Ті реформи, які проводилися в останні роки існування СРСР, характеризувалися непослідовністю та не мали ясної стратегії. На 1990-ті роки припав безпрецедентний занепад господарства. Протягом 1990–1994 рр. ВНП зменшився на 44%, національний дохід – на 54%, промислове виробництво впало на 44%. 1994 року падіння української промисловості становило 27,7% – найбільший показник у цей період. Сільське господарство у 1990–1993 роках показало скорочення на 25%.
У першій половині 1990-х років спостерігалася величезна інфляція. 1992 року Україна вийшла з рублевої зони. Тимчасові купоно-карбованці 1993 року знецінилися на 10200%. У 1991–1994 роках купівельна спроможність громадян знизилася до 5 разів. Ще 1992 року майже 64% українців перебувало за межею бідності. Як наслідок за часів цієї економічної скрути, насамперед, постраждала культура, медицина, наука та освіта.
На початку дев’яностих відбулося швидке скорочення населення. Малі міста залишають жителі, які у пошуку роботи перебираються цілими родинами до обласних центрів. Не оминула ця проблема і Старий Самбір.
Підсумок
Економічна криза початку 1990-х років супроводжувалася занепадом промислового виробництва, безробіттям та невизначеністю щодо майбутнього. Гіперінфляція 1992–1994 років стала однією з найглибших в історії незалежної України, практично знецінивши заощадження населення та суттєво погіршивши рівень життя громадян. В умовах переходу від планової до ринкової економіки багато підприємств скорочували виробництво або припиняли діяльність, що посилювало міграцію населення з невеликих міст і сіл у пошуках роботи та кращих умов життя. Саме ці суспільно-економічні процеси значною мірою визначали розвиток українських громад, у тому числі й Старого Самбора, у перші роки незалежності України.
Переглядів: (917)
Comments are closed.