Сторінки історії І світової війни: аварійна посадка російського аероплана біля міста Старий Самбір

2 квітня 1915 року біля міста Старий Самбір відбулася аварійна посадка аероплана російської армії, пілотом якого був штабс-капітан Степанов.

При підготовці матеріалу використано фотоматеріал ЦГАКФФД Росії (Центральный государственный архив кинофотофонодокументов), а також спогади Спарателя І. К., російського пілота, учасника І Світової війни. Спаратель Іван Костянтинович народився в 1889 році. Син селянина – бідняка, слюсар, солдат – моторист. Службу в авіації почав механіком в 1911 році. З початком Першої світової війни знаходився в діючій російській армії. Воював на Південно-Західному фронті. В своїх мемуарах Спаратель І.К. згадує:

«Розпочата світова війна вимагала все більше і більше льотчиків. В Першій світовій війні я брав участь з серпня 1914 року до  революції 1917 року. Особливо сильно запали в пам’ять важкі польоти над Карпатами і тривала битва за фортецю Перемишль. Ми прибули на фронт беззбройними. У офіцерів при собі були тільки шаблі, а солдати і того не мали. Лише через три місяці льотчикам видали маузери, за допомогою яких ми повинні були вести повітряні бої. Наш 7-й корпусний авіазагін воював на Південно-Західному фронті. Авіацію тут очолював вмілий, технічно грамотний льотчик В’ячеслав Ткачов, козачий офіцер в білій папасі. Але, ним були незадоволені офіцери-монархісти типу штабс-капітана Степанова».

Після падіння весною 1915 року стратегічної фортеці в Перемишлі російська армія знаходилася в Карпатах. 2 квітня 1915 року біля міста Старий Самбір після розвідувального польоту відбулася аварійна посадка аероплана російської армії, пілотом якого був штабс-капітан Степанов Іван Петрович.

Історична довідка: Степанов Іван Петрович, 13.06.1886 року народження, Гродненська губернія. Православний. Родом з особистих дворян. Син штабс-капітана. Брав участь в Першій світовій війні, в Громадянській війні (в Білій армії, в 1919 році брав участь в бойових діях в операція проти 10-ї Красної армії на р. Манич).

Освіта: Полоцький кадетський корпус (1904), Михайлівське артилерійське училище (1906), Теоретичні курси авіації ім. В.В. Захарова при політехнічному інституті (1.02.1913), Офіцерська школа авіації Відділу повітряного флоту (1913).
Чини: підпоручик (30.06.1906), поручик (1.09.1909), штабс-капітан (31.08.1913), воєнний льотчик (10.10.1913), капітан за бойові відзнаки (5.02.1915), підполковник (18.01.1917), полковник (16.07.1917), генерал-майор (21.04.1920).
Під час проходження служби: був викладачем бригадної учбової команди (28.08.1907-24.03.1908), в Відділі повітряного флоту (8.09.1911), виконав умови на отримання звання «воєнного льотчика», здійснивши переліт Кача-Саки-Євпаторія-Севастополь-Кача (3.09.1913); командир 7-го корпусного авіаційного загону (17.07.1914), інспектор авіації армій Південно-Західного фронту (17.10.1917).
Отримав нагороду: Гхр.4 «за то, что 28-го августа 1914г., в бою около Городковских позиций, поднявшись на аэроплане, несмотря на губительный перекрестный шрапнельный огонь, нанесший две пробоины в аппарате, дал в высшей степени ценные сведения о расположении неприятельских батарей и подходе неприятельских дивизий, чем вполне содействовал успешному выполнению корпусом возложенной на него задачи»…

Степанов І. П. 8 серпня 1918 року прибув до Києва і був зарахований на українську службу. Сприяв збору і відправці авіаційного майна в Добровольчу армію. 23.08.1918 року утік з української армії та з ешелоном авіаційного обладнання прибув до м. Новочеркаська. 1919 року евакуювався  в Крим. В резерві льотчиків був прикомандирований до Управління начальника авіації Російської армії генерала П.Н. Врангеля (19.05.1920), евакуювався з Криму в Галіполі (11.1920). Емігрував до Франції. Помер – 3.03.1951 року в Парижі, Франція.

Переглядів: (634)