На острогірці поховано понад дві тисячі вояків
Проща пам’яті була здійснена минулої неділі від храму Святого Миколая, що у Старому Самборі, до місця, де, за словами пошуковців, похоронені понад дві тисячі вояків першої світової війни. Саме на вершині гори Острогірка сто років тому були поховані останки вояків різних армій і народів, що знайшли свій вічний спочинок у спільній могилі.
І ось цього холодного вітряного дня близько сотні небайдужих з процесією під орудою отця-декана Михайла Николина вийшли на Острогірку, щоб віддати данину пам’яті, на жаль, по сьогоднішній день, безіменним героям. Відслуживши панахиду на могилі, отець Михайло наголосив, що “ми хотіли здійснити ту прощу, щоб тут, під тим хрестом, над їхніми тлінними останками просити Бога, щоби більше не лилася кров на нашій землі, щоби ті війни припинилися”.
Невтомний пошуковець архівних матеріалів про подібні поховання Андрій Штримпл висловив вдячність присутнім на могилі за небайдужість, а також у свою чергу, пообіцяв докласти максимум зусиль, щоб це масове безіменне поховання перестало бути таким, аби назвати імена всіх полеглих. Слова вдячності до присутніх висловив також голова товариства угорської культури у Львові Габор Сарваш. До речі, це товариство було одним із ініціаторів відзначення пам’яті загиблих.
Своїми враженнями про особливості та перебіг подій, що передували цій пам’ятній прощі до могили, поділився Юрій Леус, ініціатор товариства “Острогірка”, яке власне вже п’ять років і займається пошуковими та організаційними роботами.
Пан Юрій зазначив, що остання така проща до цього місця відбулася ще 70 років тому під час німецької окупації. Могила, яка була збудована після Першої світової війни, створена за дотриманням архітектурних норм. Чотири величезні кола на кілька десятків метрів із земляними валами свідчать про величезні масштаби будови. Глину під вершину гори підвозили кіньми, а вже на саму вершину виносили вручну. Теперішній великий і масивний чорний хрест, що зроблений із дуба, був встановлений у 2009 році на місці меншого. Саме тоді ініціатори та активісти товариства “Острогірка” зайнялися очищенням території поблизу могили. Загалом, близько сорока чоловік безпосередньо брали в цьому участь. Пан Юрій сказав також, що кожен із активістів відчував внутрішню потребу в цій роботі, було десь таке передчуття, що кожному не буде спокою, якщо не зробиться ця справа. І підсумком спільної роботи стало оновлення пам’ятки нашої історії – спільної могили українців, австрійців, угорців, німців, росіян та багатьох інших народів.
Мусимо бути свідомі, що лише цивілізований підхід до пам’яті всіх жертв будь-якої війни, пошана і належний стан всіх поховань свідчить про якісно новий рівень нашої сутності європейського рівня. Вже неодноразово доводилося побувати на подібних акціях пам’яті. Проте цього разу став свідком, коли поминальні заходи відбулися без офіційних представників різних гілок влади. Активісти, небайдужі громадяни, молоді пластуни, представники церковної громади виконали велику і святу місію без вказівки зверху. Може, так і має бути, щоб вшанувати полеглих, не треба надмірної помпезності та офіціозу і не лаштуватися під когось і під щось…
Ігор МАКАР, Старосамбірська районна газета “Голос Прикарпаття”
Переглядів: (54)
Comments are closed.