В ООН прогнозують зменшення населення

До 2100 року населення України може скоротитися до 15,3 мільйона людей.

Про це йдеться у доповіді ООН «Перспективи світового населення 2024 року».

Там зазначають, що станом на липень 2024 року населення України становить 37,8 млн людей. Густота населення при цьому — 65,4 людини на квадратний кілометр.

ООН прогнозує, що до 2026 року кількість населення України зростатиме та досягне максимальної позначки 39,7 млн. До 2029 року позначка у 39 млн ще зберігатиметься, після чого кількість людей в країні почне щороку зменшуватися.

Так, у 2100 році середня кількість населення в Україні може становити 15,3 млн людей. Максимальний показник — 23,4 млн людей. В ООН також очікують, що рівень населення у світі досягне свого максимуму — 10,3 млрд осіб вже у 2084 році.

У свою чергу уряд України прогнозує зменшення населення України до 28,9 мільйона на 2041 рік і до 25,2 мільйона на 2051—й.

Прогноз відображений у проекті Демографічної стратегії України, розробленому Мінсоцполітики з урахуванням висновків Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

А скільки населення зараз?

За даними Держстату, чисельність населення України на дату проведення Всеукраїнського перепису населення (2001 рік) становила 48,5 мільйона людей.

За оцінками НАН України, на 1 січня 2022 року чисельність населення України в кордонах 1991 року становила 42 мільйони людей, на серпень 2023 року — 36,3 мільйона, з яких на підконтрольних українській владі територіях — 31,5 мільйона.

У проекті Демографічної стратегії вказані головні виклики та загрози демографічному розвитку України.

Швидке скорочення чисельності населення, оскільки смертність перевищує народжуваність, а трудова міграція стала масштабною.

У 2012 році сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні становив 1,5 на одну жінку, у 2020-му — 1,2, а за період збройної агресії рф цей показник знизився до 1. Це значно менше за показник, який забезпечує просте відтворення населення (2,2).

Позиція експертів

За 1989—2022 роки середній вік населення України збільшився на 5 років. Кількість українців 15-19 років – майже вдвічі менша, ніж кількість тих, кому 35-39 років. Ця тенденція властива усій демографічній піраміді (в нашому випадку — перегорнутій). Це означає, що менше жінок досягатимуть репродуктивного віку. Ситуація з фертильністю теж доволі сумна — в середньому українська жінка народжує 1,228 дитини. Тут ми поступаємось абсолютно всім сусідам по континенту, крім Мальти. Рівень природного відновлення поколінь — 2+ дитини на жінку. Гірше нас – лише країни Східної Азії.

У демографії важлива не чисельність населення, а співвідношення різних статево-вікових груп. Ні, ніякий технічний прогрес, роботизація чи автоматизація не здатні на цьому етапі розвитку людства компенсувати демографічний фактор. Чому? Бо кожна вікова група є носієм своєї користі для суспільства і її поточного та довгострокового розвитку.

Люди до 25 – нові споживачі й головний стимул до інвестицій; потенційні робочі руки та джерело зростання продуктивності, бо найбільш здатні до навчання.

Люди від 25 до 45-50 — найбільш продуктивна категорія: генерує продукт, а також сплачує основну масу податків.

Люди від 45 до 60-65 є ключовими інвесторами в середньо та високо розвинених суспільствах. Саме наявність великої частки середнього класу 40-60 забезпечує країну дешевими грошима. Нам так не буде.

Старші за 65 є переважно витратною категорією для економіки та держави. Пенсійні виплати, левова частка витрат на медицину, соціальне забезпечення.

Без адекватного співвідношення перших двох і останніх двох категорій суспільство потрапить у пастку без можливості інтенсивного розвитку.

За 15 довоєнних років кількість робочої сили в Україні скоротилася на 3,4 млн людей – з 17,4 до 14,0 млн. З 2025 року кількість тих, хто щороку вибуває з ринку праці, складе 500-600 тис. (будуть виходити на пенсію чи просто помруть). Нових працівників буде в діапазоні від 300 до 400 тис. Це при тому, що ці нові покоління мають ще й дітей народжувати, й забезпечувати економічне зростання. Київська школа економіки оцінює, що до 2030 з урахуванням міграції та війни залишиться менш ніж 12 мільйонів. І буде на 300 тис. менше, ніж пенсіонерів.

Чи призведе це все до “втрати нації”? Звісно, ні. Скорочення популяції й гострі демографічні кризи ставалися з багатьма суспільствами та націями протягом їхньої історії, але зовсім не обов’язково вели до колапсу. Але чи будемо ми успішними і чи зможемо уникнути депресії прямо залежить від того, чи зможемо збалансувати демографію.

Переглядів: (22)