Ясенева смарагдова златка – небезпечний шкідник

Ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis Fairmaire) – вкрай небезпечний шкідник  для ясена, деяких видів в`язів, горіху.

Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Свою назву ясенева смарагдова златка (ЯСВЗ) отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово-зелений із золотистим, бронзувато або фіолетовим блиском, окрас черевця  переливчастий червонувато-пурпурний.

Стаття публікується з метою інформування населення та недопущення поширення на території Львівської області карантинного організму – ясенева смарагдова златка. Матеріал є офіційною версією.

Цей шкідник відсутній в Україні та нашому регіоні (ПЕРЕЛІК регульованих шкідливих організмів А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні»), хоча вперше виявлений на території України у 2019 році в Луганській області. Водночас історія знає чимало прикладів, коли організм включався до переліку вже після того, як він проник на нову територію і завдав відчутної шкоди. Ясенева смарагдова златка – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників вона здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років. Ясенева смарагдова златка відноситься до групи стовбурових шкідників, здатних поселятися як на здорових,так і ослаблених деревах, що неминуче приводить до їх загибелі. Шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.

Морфологічні та біологічні особливості. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим забарвленням довжиною 7,5-15,0 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.

Шкодочинність. Здебільшого Agrilus planipennis Fairmaire пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше – у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, при середній кількості вилітних ходів 1-2,4 отворів на дм2 на протязі 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев

Способи поширення. Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км).

Карантинні заходи. При ввезенні на територію України лісоматеріали та дерев’яна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.

Основними заходами профілактики подальшого розповсюдження комахи є:

• визначення меж заселення насаджень шкідником;
• встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т.ч. з використанням феромонних пасток бар’єрного типу;
• своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
• приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.

Матеріал підготувала Оксана Марич, головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів Старосамбірського відділу Держпродспоживслужби.

Переглядів: (29)