Національний парк «Королівські Бескиди» розпочав роботу

Національний природний парк «Королівські Бескиди» запрошує до лісу!

У 2020 році Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про створення національного природного парку «Королівські Бескиди».

Проект був спрямований на збереження, відтворення, ефективне використання природних комплексів Українських Карпат, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Національний природний парк «Королівські Бескиди» створено у Львівській області. Відповідно до Указу  до його території мають включити майже 9 тис. га комунальних земель, що перебувають у підпорядкуванні «Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», а саме: 8691 гектар, що вилучається та надається національному природному парку в постійне користування, та 306 гектарів у межах Дністрянського лісництва, що включаються до його території без вилучення у землекористувача.

Про діяльність національного парку розповідає виконуючий обов’язки директора НПП  «Королівські Бескиди» Сергій Пальна.

Національний природний парк «Королівські Бескиди» – організація зовсім молода, створена лише наприкінці 2020, почала функціонувати аж у 2021  році. Зрозуміло, що кожна новостворена структура мусить пройти певний шлях становлення та, так би мовити, набрати оберти. І одним з ключовим елементів успіху є налагодження співпраці з тими громадами, на території яких і здійснюватиметься основна діяльність.

Сьогодні стала очевидною недостатня поінформованість громад про суть діяльності національного парку, що породило різні домисли та хибні уявлення, нерідко далекі від істини. Бажання жителів тих міст і сіл, до межі яких безпосередньо прилягатиме територія парку, знати усі нюанси є зрозумілою та абсолютно вмотивованою. Спробую якомога доступніше та детальніше донести до людей актуальну інформацію щодо «Королівських Бескид», Я не можу сказати, що довкола парку «Королівські Бескиди» побудовано інформаційний вакуум. На просторах інтернету легко знайти непоодинокі публікації активістів, які роками виступали за збереження лісів, «тримали оборону» проти незаконних рубок, навіть ввели новий термін – «лісоцид». Саме їх активна громадянська позиція, їх старання і вилилися зрештою у рішення про створення національного парку.

Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освiтньою, науково-дослідною установою, а його територія входить до складу природно-заповiдного фонду України, охороняється як національне надбання. Мета – зберігання, вiдтворення, ефективне використання природних комплексiв та об’єктів українських Карпат, якi мають особливу природоохоронну, оздоровчу, iсторико-культурну, наукову, освiтню, естетичну цілісність.

Залишки лісів на території Старосамбірщини і є одним з тих найцінніших природних ресурсів, що можуть дати поштовх до розвитку регіону в найближчому майбутньому, а їх винищення суттєво ускладнить і економічну, і екологічну ситуацію. Пригадаймо лише нещодавні повені…

Одне з питань, яке хвилює людей, є доступність до території парку: чи можна ходити до лісу, збирати гриби, ягоди, лікарські трави?

Так, можна. Можна випасати худобу, косити траву та готувати сіно, збирати дари лісу. Більше того: приблизно 80% території парку будуть не просто доступними для відвідування – парк створюватиме там умови для комфортного перебування, облаштовуватиме місця для розведення вогнищ, встановлюватиме альтанки, лавки, столики та інше. Ми будемо запрошувати людей до активного відпочинку на лоні природи. І тут вже дуже корисними будуть поради представників громад щодо конкретних локацій, які варто облаштувати, які, можливо, вже давно є улюбленими місцями дозвілля.

Решта території належатиме до заповідної зони (а це, наголошуємо, лише одна п’ята частина усієї площі), що передбачена проектом створення парку. Саме вона є основним фактором відтворення унікальної флори та фауни нашого регіону, основою для ведення літопису природи.

У структурі парку буде створено науково-технічну раду, що вноситиме пропозиції щодо визначення та встановлення конкретних меж заповідної зони. До науково-технічної ради, окрім науковців і працівників парку, можуть та будуть залучені також і представники органів місцевого самоврядування, на території яких функціонує національний парк. Конкретні межі заповідної зони будуть належним чином ознаковані на місцевості: встановлюватимуться межові та охоронні знаки, інформаційні аншлаги, квартальні та ділянкові стовпи.

У заповідній зоні і справді діятимуть певні обмеження, а саме:

• будівництво споруд, шляхiв, лiнiйних та інших об’єктів транспорту i зв’язку, не пов’язаних з дiяльнiстю парку, розведення вогнищ, влаштування мiсць вiдпочинку населення, стоянка транспортy, проїзд i прохiд cтopoннix осiб, прогiн свiйських тварин, пересування механiчних транспортних засобів за винятком шляхiв загального користування, лiсосплав, пролiт лiтакiв та вертольотiв нижче 2000 мeтpiв над землею, подолання лiтаками звукового бар’єру над територiєю Парку та iншi види шумового впливу, що перевищують установленi нормативи;
• геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гiдрологiчного i гiдрохiмiчного режимiв, руйнування геологiчних вiдслонень, а також добування пiску та гравiю в рiчках та iнших водоймах, застосування хiмiчних засобiв, yci види лiсокористування, проведення рубок головного користування та вcix видiв поступових та суцiльних рубок, рубка дуплястих дерев, а також заготiвля кормових трав, лiкарських та iнших рослин, насiння, квітів, очерету, випасання худоби, вилов i знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гнiздування, iншi види користування рослинним i тваринним cвiтoм, що призводить до порушення природних комплексiв;
• мисливство, селекцiйний вiдстрiл тварин, рибальство, лiсокультурнi роботи, вci види екскурсiй, кpiм пiшохiдних, бiотехнiчнi заходи, сiнокосiння механiзованими засобами, туризм, iнтродукцiя нових видiв тварин i рослин, збирання колекцiйних та iнших матерiалiв, кpiм матерiалiв, необхiдних для виконання наукових дослiджень; проведення заходів з метою збiльшення чисельностi окремих видiв тварин понад допустиму науково-обгрунтовану ємність угiдь.

Часто виникає і питання щодо меж території, на якій функціонує національний природний парк «Королівські Бескиди». Питання абсолютно обгрунтоване, але зовсім не складне: території, що будуть передані парку – це території Старосамбірського дочірного лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

«Галсільліс» функціонує вже понад 20 років, і важко уявити, що хтось з колишніх чи сьогоднішніх голів місцевих рад за роки головування так і не вивчив меж лісогосподарського підприємства, що кілька десятиліть пропрацювало на території відповідальності того чи іншого керівника…

Ще одним питанням, яке турбує людей, є заготівля дров. Нерідко звучить думка про можливість стихійної та безконтрольної заготівлі палива, тобто безкоштовно. Старше покоління добре знає і пам’ятає час, коли за дрова треба було або відпрацювати, або виписати їх за відповідну плату. Іншого варіанту – законного – не існує. Самовільна заготівля – це порушення чинного законодавства, що передбачає притягнення до відповідальності.

Питання дров надзвичайно актуальне, але, крім придбання в офіційних продавців, є альтернатива: існує значна кількість території, яка не належить «Королівським Бескидам», ДЛГП «Галсільліс», Державному підприємству «Старосамбірське лісомисливське господарство» та поросла чагарниками (неугіддя), на якій можна здійснювати заготівлю дров за погодженням з місцевою радою.

Зрештою, що також надзвичайно важливо для працездатного населення – створення робочих місць. Тут ми можемо позмагатися навіть з деякими новоствореними громадами: парк вже працевлаштував 50 місцевих жителів.

Охопити усі нюанси діяльності національного природного парку, його взаємодію з громадами та органами місцевого самоврядування в одному матеріалі практично неможливо. Бо ж так хочеться поділитися намірами щодо розвитку господарства, його природоохоронної, науково-дослідної, еколого-освітньої, виховної, рекреаційної, туристичної діяльності тощо. Та ми певні, що саме у здоровій дискусії народжується істина, і вдячні усім за щирий інтерес до «Королівських Бескид», за усі запитання та зауваження, сприймаємо обґрунтовані претензії – бо робимо спільну справу заради збереження унікального довкілля Прикарпатського краю для наших нащадків, для України і українців, для шанованих та очікуваних гостей.

Переглядів: (734)