5 запитань до кардіолога з приводу гіпертонічної хвороби

5 запитань до кардіолога з приводу гіпертонічної хвороби: консультує кардіолог Артимовський Андрій Богданович.

Що таке гіпертонічна хвороба, наскільки вона поширена в суспільстві і чим небезпечна?

Гіпертонічна хвороба – одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини. Це стійке підвищення артеріального тиску 140/90 і вище. В Україні зареєстровано близько 10 млн. людей з АГ, що складає 24,3% дорослого населення. Але офіційна статистика має певні розбіжності з результатами епідеміологічних досліджень, які показують, що частина хворих з підвищеним артеріальним тиском в Україні залишається невиявленою. Дослідження, проведені Інститутом кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска, виявили, що підвищений (>140/90 мм рт.ст.) АТ мають майже 44% дорослого населення.

В економічно розвинутих країнах тривалість життя вища, а відсоток смертності від серцево-судинних захворювань значно менший ніж в Україні. Менше людей хворіє гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця. Різницю не можна пояснити тільки якістю надання медичної допомоги, адже в пріоритетах, що складають здоров`я не більше 20% залежить від розвитку медицини, стільки ж – від спадковості, а решту – більше половини, пов`язані з екологією і способом життя.

Серед осіб з підвищеним артеріальним тиском знають про наявність цього захворювання 62%, з них лікуються лише 23%,причому ефективно тільки 12%.

Гіпертонічна хвороба  лежить в основі виникнення та прогресування ішемічної хвороби серця, хронічних захворювань головного мозку, нирок, очей. При АГ відбуваються такі  зміни в організмі, як звуження і втрата еластичності судин; збільшення м’язової маси лівого шлуночка серця, що називається гіпертрофією;  прогресування атеросклерозу а також      збільшення навантаження на нирки.

Які симптоми підвищеного артеріального тиску?

При підвищенні АТ виникають головні болі, переважно у потиличній області, головокружіння, запаморочення, болі у ділянці серця, серцебиття, задишка, відчуття пульсації в голові, пітливість, почервоніння обличчя, оніміння пальців рук та ніг, погіршення зору, часті носові кровотечі. При появі будь – яких із перелічених симптомів негайно зверніться до лікаря. Якщо підвищений тиск утримується тривалий час до починають з’являтися ознаки серцевої недостатності: набряки нижніх кінцівок, важкість у правому підребер’ї, наростає задишка.

Однак, пам’ятайте, до волі часто артеріальна гіпертензія протікає безсимптомно, тому  контролюйте показники свого тиску – це єдина об’єктивна ознака  артеріальної гіпертензії.

Що таке  фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань?

Проведені дослідження показали, що існує зв`язок між серцево-судинними захворюваннями і певними факторами ризику, що діють у різних поєднаннях на організм людини, сприяючи розвитку захворювання. Коротко зупинюсь на деяких з них:

Куріння. Ризик розвитку серцево-судинних захворювань зростає у курців у 2-3 рази.

Нелікований підвищений артеріальний тиск. В 3-4 рази частіше розвивається інфаркт міокарда і в 7 раз частіше інсульт.

Зловживання алкоголем. Надмірна маса тіла; Малорухомий спосіб життя. Стрес.

Яким чином можна діагностувати підвищений артеріальний тиск?

Найбільш точним методом вимірювання АТ являється загальноприйнята методика із накладанням манжети на плече. Важливо, щоб розміри манжети відповідали об’єму руки. Для пацієнтів із надмірною вагою існують спеціальні манжети більшого об’єму. Вимірювання має проводитися у спокої, після 5-хвилинного відпочинку. Після їжі, міцного чаю, кави, куріння вимірювати артеріальний тиск можна лише через 30 хвилин.

Усі покази слід занотовувати у щоденник, що дасть змогу адекватно оцінити ефективність терапії.

На сьогоднішній день існують інші методи реєстрації АТ, зокрема електронними напівавтоматичними тонометрам, що відрізняється зручністю вимірювання.  Визначити наскільки нелікований тиск «пошкодив» серце можна методом ЕХО кардіографії.

Яка мета лікування артеріальної гіпертензії?

Основна мета лікування – це нормалізація артеріального тиску, зниження його до рівня нижчого ніж 140/90 мм.рт.ст., при цукровому діабеті – нижче 130/80 мм.рт.ст. Виняток складають особи, що реагують на зниження тиску появою головокружіння, слабості, болей у ділянці серця. У цих випадках метою лікування є максимально можливе зниження АТ, яке не викликає неприємних симптомів. Тактика лікування залежить від рівня АТ, а також, наявності супутніх ризик-факторів. Рекомендації щодо зміни способу життя необхідно виконувати всім хворим незалежно від призначених медикаментів.

Існують і не медикаментозні підходи до лікування, які варта знати, це:

• зменшення маси тіла, при її надлишку
• збільшення аеробної фізичної активності: динамічні навантаження протягом 30-45 хвилин на день, 5 днів на тиждень
• обмеження вживання кухонної солі до 6 грам на добу
• відмова від паління
• обмеження вживання тваринних жирів, смажених та копчених страв, рафінованих продуктів, білого хліба, цукру та продуктів, що його містять, консервованих продуктів
• обмеження вживання алкоголю
• психо-емоційне розвантаження та релаксація.

Застосування перелічених заходів по модифікації способу життя сприяє зменшенню на 50% виникнення нових випадків АГ та зниження підвищеного АТ на 6-8 мм.рт.ст.

Пам’ятайте! Дотримання рекомендацій щодо правильно харчування дозволить зменшити кількість медикаментів, або уникнути їх застосування! У разі м’якої АГ (АТ140- 159/90-99 мм рт ст) лікування починають з немедикаментозних заходів. Виняток складають особи, що мають високий ризик прогресування захворювання: чоловіки-курці; хворі, які мають зміни в серці, на очному дні, в нирках; хворі, що мають підвищений рівень холестерину крові; хворі, які мають родичів з інсультом, інфарктом міокарда, іншими хворобами серця; хворі на цукровий діабет.

Після призначеного лікування хворий повинен з’явитись до лікаря через 3 місяці, якщо АТ не зменшився призначаємо інтенсивніше медикаментозне лікування.

Переглядів: (602)