У прикарпатське село Муроване в кінці травня 2015 року злетілося з півтора сотні білих лелек, повідомляє Іван Фідик, журналіст на пенсії, перший редактор Старосамбірського районного народного часопису “Прикарпаття”.
Цей «процес» тривав більше тижня. Коли вечоріло, птахи прилітали з лугів та полів ночувати на високі, навіть фруктові дерева, а ранесенько покидали місце ночівлі. Деякі всідалися до сну і на дахи житлових будівель. Поруч гніздували місцеві гайстри, але зайшлі не втручалися в їх «подружнє» життя. Після 27 травня лише чотири бузьки ночувало у селі, решту розлетілися. Іван Фідик припустив, що заблукавші лелеки були напевно чужі для прикарпатського регіону. Дуже втомлені, мокрі, з покучерявленим пір’ям, подалися на верхній Дністер в пошуках їжі.
М’яка зима, примхлива весна, з різкою зміною температур, дощовий і холодний травень на Прикарпатті внесли зміни і в поведінку пернатих, а в Західній Європі в той час спостерігалися навіть катаклічні явища. Тому не тільки білі лелеки, але й сойки, польові луні з півдня летіли в східному напрямі, углиб України.
В орнітологічній літературі мають місце цікаві тлумачення. Зокрема вказується, що таке скупчення можуть створювати птиці ще статево незрілі, що становлять резерв гніздової популяції. Менші за чисельністю гурти складають особини, що невдало загніздували. Такі зграї формуються і у випадках затяжного похолодання чи дощового періоду. Але з яких величезних європейських обширів мали позлітатися білі птахи з чорною ознакою, щоб в межах одного населеного пункту їх назбиралося аж півтора сотні. І це на завершення весни та й ще в часи, коли порідшали ряди і звузився ареал лелечого племені.
Тут є над чим помізкувати професійним орнітологам і кліматологам, спеціалістам інших галузей, що причетні до екологічної проблематики.
При підготовці статті використано матеріал газети «Голос Прикарпаття».
Переглядів: (74)
Comments are closed.