Громадські діячі Старосамбірського району Львівської області звернулися до Президента, Кабміну та парламенту з обґрунтованою пропозицією збереження гірської частину району як окремої адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідне звернення представники одинадцяти громадських організацій прийняли 7 травня 2015 року, на засіданні Громадської ради, про це повідомив Вовчик Віталій, громадський активіст, голова громадської ради. Стало відомо, що два гірські райони Старосамбірський та Турківський у процесі проведення адміністративно-територіальної реформи планують приєднати до Самбірського району.
Публікуємо повний текст звернення Громадської ради Старосамбірського району Львівської області з приводу територіальної реформи.
“Президенту України Порошенкові П.О., Голові Верховної Ради України Гройсману В.Б., Голові Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Власенку С.В., Голові підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Федоруку М.Т., Голові Адміністрації Президента України Ложкіну Б.Є., Голові Кабінету міністрів України Яценюку А.П. Міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Зубку Г.Г. Голові Львівської обласної ради Колодію П. Н., Голові Львівської облдержадміністрації Синютці О.М.
Звернення Громадської ради Старосамбірського району Львівської області
Усіляко вітаючи та підтримуючи на вимогу часу курс реформ в Україні загалом та адміністративно-територіальну реформу зокрема, звертаємося до Вас з пропозицією та наполегливою рекомендацією зберегти у її процесі Старосамбірський район Львівської області як окрему адміністративно-територіальну одиницю, що об’єднує населені пункти, які відповідно до чинного законодавства України, мають статус гірських населених пунктів. На території населених пунктів Старосамбірського району, які мають статус гірських, проживає майже 44 тисячі мешканців на площі 965 км? (загальна площа району у нинішніх межах – 1245,17 км?).
Головним завданням територіальної реформи є насамперед покращення життя людей. Відтак просимо у процесі територіальної реформи зберегти гірську частину Старосамбірського району як окрему адміністративно-територіальну одиницю, котра спроможна виконувати функції, поклалені на неї. За приклад маємо досвід територіальної реформи у Польщі, де місцевим громадам вдалося відстояти два гірські прикордонні повіти – Бещадський (населення 22 106 осіб, площа 1139,06 км?) та Ліський (населення 26 535 осіб, площа 834,94 км).
Разом з тим акцентуємо Вашу увагу на необхідності розробки та прийняття нових і поправок до існуючих нормативних актів, які дадуть нове життя гірським прикордонним територіям. Адже за даними Головного управління статистики у Львівській області, в економіку прикордонних територій Львівської області за 2013 р. внесено 66,7 млн дол. США прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), що становить лише 2,9 % від загальнообласного обсягу, у т. ч. частка прямих іноземних інвестицій Старосамбірського району – 0,01 %. Станом на 01.01.2014 р. у розрахунку на одного мешканця Старосамбірського району припадало прямих іноземних інвестицій – 0,5 дол. США. У 2013 р. частка капітальних інвестицій у галузі, які мають перспективу розвитку, зокрема: транспорт, туризм, споживчі послуги, складське господарство, поштову та кур’єрську діяльність у Старосамбірському становила 0,5 %, Не кращою є і ситуація з прямими державними інвестиціями: станом на 1.01.2014 року у жодній з 90 затверджених регіональних програм у переліку пріоритетних завдань у жодній не враховано проблемні аспекти розвитку прикордонних територій. У 2013 р. капітальні інвестиції, профінансовані з бюджетів усіх рівнів у Старосамбірському районі з бюджетів кошти не виділялися. Мусимо констатувати низьку купівельну спроможність населення гірських територій як наслідок соціально-економічного становища. За даними Головного управління статистики у Львівській області, у 2013 р. обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктами підприємницької діяльності у розрахунку на одного мешканця у Старосамбірському районі становив – 1,9 тис. грн, що у 22,3 рази менше загальнообласного показника. Прикордонні території істотно поступаються й у рівні оплати праці.
Наведені факти свідчать про непросте життя мешканців населених пунктів, котрі мають статус гірських прикордонних. Попри те, ми брали активну участь у Революції Гідності, у нас славні традиції національно-визвольної боротьби. Ще раз наголошуємо: гірська частина Старосамбірського району потребує особливих підходів у реалізації соціальної та економічної політики держави, а також – розумних та відповідальних чиновників, котрі дбатимуть про залучення інвестицій, розвиток Старосамбірського району як окремої адміністративно-територіальної одиниці з її особливостями економіки, культури, логістики.
Упродовж віків Старий Самбір був адміністративним центром життя довколишнього краю. У 1815 році з відновленням автономії Галичини Старий Самбір знову отримав статус повітового центру. У результаті адміністративної реформи 1861-1866 рр Старосамбірський повіт уклався в 1861 . У 1939 році Старосамбірщина увійшла до складу Дрогобицької області. 30 грудня 1962 року внаслідок ліквідації Дрогобицької області 21 травня 1959р. та згрупування сільських районів до розміру територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь Добромильський і Турківський райони приєднали до Старосамбірського. Та через потреби гірського населення у 1965-1966 рр. уряд відновив Турківський та Сколівський район, сформувавши остаточно межі сучасної Старосамбірщини.
Віримо, що завдяки нашим спільним зусиллям, після проведення територіальної реформи в Україні гірські населені пункти Старосамбірського району залишаться об’єднаними в одну адміністративну одиницю – Старосамбірський район, а при нашій спільній праці за участю держави життя у гірській прикордонній місцевості Старосамбірського району стане по-справжньому європейським.
З повагою Члени Громадської ради Старосамбірського району” 07.05.15
Переглядів: (176)
Comments are closed.