Хто був у районі коло Бачинської гори, знає, що тут і досі болота. Вони є характерними для цієї місцевості і тягнуться до Самбора. Щоправда, тепер там багато дерев, лози і кущів.
Бачинська гора теж змінилася: дорога, що в’ється навколо, досі існує, але сама гора поросла густими ялицями. За переказами, Бачинська гора слугувала притулком для розбійників, які користуючись вигідним рельєфом, здійснювали грабіжницькі напади на купецькі вози. А ще ніби і самій горі є прохід, який міг вивести з небезпечного місця до Старої Солі або Білич (різні перекази – різні дані).
На фото добре видно вантажний потяг. Наказ та проект на будівництво залізниці до Старого Самбора Міністерство залізниць видало ще в кінці XIX ст. Та швидке зростання безробіття 1902 року, загрожуючи непокорою галичан, прискорило будівництво, створивши нові робочі місця. Таким чином, відбувся третій етап розбудови Транскарпатської залізниці в проміжку 1901-1905 рр. Це була лінія локальних мереж австро-угорської залізниці. За роботу взялася Ужанська залізниця і знову ж таки в 3 етапи почала будувати колію, яка з’єднала Львів та Ужгород через Старий Самбір:
? 1903 р. – Львів-Самбір (довжина 70 км);
? 1904 р. – Самбір-Стрілки ( 36 км);
? 1905 р. – Стрілки-Сянки (62 км).
Одноколійна магістраль у складі Самбір-Стрілки, зокрема, і станція Старий Самбір була урочисто відкрита 19 листопада 1904 року. Колія була прокладена на місці невеликого пасма лісу, що відділяв середмістя і Дністер.
На початку 60-х рр. XX ст. залізницю повністю реконструювали і почали переводити на прогресивні види тяги – теплову й електричну, і, в 1968 році з’єднавши електролінією Львів та Ужгород, Старий Самбір став важливим залізничним вузлом.
Внаслідок появи залізниці в місті між селами Стара Сіль і Стрільбичі виник нафтопромисел. Тут видобували нафту і перекачували її у збірник – велику червону бочку, що стояла на поляні гори Сабичів за Високим Замком. Звідти самотоком подавали до нафтових колонок на залізничну станцію Старого Самбора. Власниками цього підприємства були брати-євреї Ашенгроу.
У 1970-1980 рр. внаслідок розвідувально-пошукових робіт було відкрито Старосамбірське нафтове родовище, яке охопило села Завадку, Созань, Страшевичі, Кобло.
Юліана Ярема, уривок з краєзнавчого дослідження “Стара Самбірляндія”
© Електронна газета «Старосамбірські вісті», 2015. При повному, або частковому використанні в Інтернеті активне гіперпосилання на «Старосамбірські вісті» (http://starosambir.net.ua/) обов’язкове. При передруку в друкованих виданнях посилання на «Старосамбірські вісті» обов’язкове.
Переглядів: (4326)
Comments are closed.