Лаврівський василіанський монастир св. Онуфрія заснований ще в часи розквіту Галицько-Волинського князівства (XII-XIII ст.).
Засновником монастиря вважається галицький князь Лев Данилович на підставі його грамоти від 8 жовтня 1292р., де монастир згадується як володіння його сім’ї. Безперечно, це найстаріший монастир з іменем святого Василія на теренах України. Впродовж усієї історії святиня була важливим осередком релігійного і культурного життя регіону. Як і більшість давньоруських монастирів Галичини, зокрема в Карпатах, окрім основного призначення, споруда виконувала також оборонну функцію, що зумовило особливості її архітектури.
Найціннішою місцевою пам’яткою є Онуфріївська церква — єдиний збережений західноукраїнський монастирський храм XIII ст., який пишається фресками XV ст. — одним з найдавніших зразків фрескового розпису Західної України. Фотогалерея
Є припущення, що храм був освяченим в честь саме цього святого через те, що князь Лев Данилович був великим шанувальником св. Онуфрія. Існує також думка, що церква постала як своєрідний мавзолей, у який князь помістив частину мощей цього святого.
У підземеллях церкви ховали видатних діячів того часу. За переказами, саме тут поховано галицького князя Лева, хоча достеменно його місце поховання невідоме. Відомо лише, що перед смертю князь постригся в ченці сусіднього Спаського монастиря, де й помер 1301 року.
У цьому році виповнюється 720 років від часу смерті володаря Галицько-Волинської держави Лева I Даниловича. Так Лева Даниловича описує Наталя Яковенко в книзі “Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття”. Цей переказ про поховання одного з фундаторів міста Львова в Лаврові є давнім, загадковим і живучим.
Деякі історичні джерела стверджують, що Лев заповів поховати його не в Спасі, і не в могутній столиці – Львові, а в невеличкому облюбованому ним монастирі Святого Онуфрія в Лаврові, неподалік від його резиденції, що знаходилася на горі Замківська в селі Спас. Очевидно, це пов’язано з особливою історією стосунків Лева з Лаврівським монастирем.
Легенда каже, що засновником монастиря був князь Лавр, про якого згадується в грамоті князя Лева. Лавр – це чернече ім’я Великого Литовського князя Войшелка (1264-1268), який у 1255-1257 був ченцем у Преображенському монастирі в Спасі та Онуфріївському в Лаврові. Войшелк-Лавр був кумом Лева I Даниловича.
Лаврівський є найдавнішим монастирем Святого Онуфрія в Україні, з якого цей культ швидко поширюється в Галичині (у Львові, Підгірцях, Добромилі), далі – на східне християнство (у Білорусь, Росію). Цікаво, що багато прихильників цього культу, згідно із заповітами, були поховані в невеликому гірському Лаврівському монастирі, а не у своїх кафедральних храмах (Лев I Данилович, київські митрополити, перемишльські єпископи), чи навіть далеко від Батьківщини (молдавські господарі Костянтин Басараб і Степан Петричайко, єрусалимський митрополит Макарій).
У ХІХ ст. у монастирі була одна з найбільших бібліотек Західної України; у ХХ ст. тут розміщувався музей з чудесною колекцією ікон. В архіві Лаврівського монастиря зберігались пергаментні листки ХІІ-ХІІІ ст., грамоти князя Лева, польських королів ХV- ХVІ ст., розкішні рукописи, писані золотом; стародруки, рідкісні видання, грамоти гетьманів, владик та молдавських господарів (ХVІ ст.), книги Петра Могили, Лазаря Барановича з дарчим записом монастиреві.
У монастирському архіві до 1939 року зберігалися деякі грамоти Лева, які стосувалися Лаврівського монастиря. Наразі останків Лева I Даниловича не вдалося виявити жодній археологічній експедиції. Одним з аргументів на користь лаврівського місця захоронення Лева I Даниловича є те, що він єдиний називався “княжою обителлю”…
Наприкінці вартує зазначити, що Лаврівська легенда-загадка чекає на свого наполегливого дослідника, як і на мецената чи меценатів.
Контакти: Львівська область, Самбірський район, с. Лаврів Старосамбірської міської ради
Як доїхати: громадським транспортом
Автобус Львів—Великосілля. Монастир розміщений при в’їзді у село.
GPS: 49.399166 22.885294
Переглядів: (1374)
Comments are closed.