Старосамбірський діалект (доповнення словника)

Старосамбірський діалект (доповнення словника зібраного читачами).

Першою ознакою кожного етносу та народу є його мова чи діалект (говірка), яка вирізняє його з-поміж тисяч народів та націй.

Є така говірка і в Галичині. Її потроху забуваємо і вже напевно скоро мало хто з наших дітей та внукiв розумітиме мову наших праотців. Проте, саме вона, галицька говірка, може відкрити нам чимало таємниць минулого.

Місцевий діалект – це добре і природньо. Багатогранність і непізнаність нашої мови, це те, що ми можемо протиставити впроваджуваній багатомовності. До прикладу у сучасній скандинавській літературі коли характеризують людей, то дуже часто звертають увагу: а, він говорить так – то він з цього реґіону, а той говорить так – він з того реґіону, тобто вони впізнають це.

Така багатогранність розмовної мови спостерігається у побуті мешканців нашого міста і до нині. Людина, що народилася та живе у Старім Самборі, пам’ятає або вживає у розмові притаманний для корінних жителів діалект. Ще не так давно у міських парках можна було почути такі знайомі для козолупів вислови, як “вбравсі як на шпацер”, “вар’ят зварйований” або “люстро міста”.

Склалося так, що життя у нашому краю історично розвивалися під впливом Австро-Угорщини, а потім Польщі, звідки і влилося у нашу мову стільки ладних слів. Запропонований перелік можна доповнити у коментарях внизу статті.

Алярм – сигнал, тривога. Андрути – вафлі.

Бадилля – бур’яни; Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою, Баняк – каструля, Батяр – шибеник, хуліган, Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися, Брама – ворота, Бусько – лелека. Бзіки – примхи. Блюзка – піджак. Брадрура – духовка. Брама – ворота. Бритванка – форма для випічки.

Вар’ят – божевільний, Вельон – фата молодої; Вбора – подвір’я, Виходок – вбиральня, Вуйко – дядько; Виделець. Віко – кришка бамбетля або кришка куфра. Вогєр – спроможний кінь.

Гара – самогон, Гонори – честь, Ґаздиня – господарка, Ґаляретка – желе, мармелад, Ґудз – вузол. Гвер – автоматична зброя. Гонор – честь. Гостинец – траса. Гpизтиcя чимось – переживати за щось. Ґзитися – дурачитися.

Дефіляда – парад, Дзиґарі – сигарети, Дзиґарок – годинник
Забава – свято, танці, Заліско – праска, Зафундувати – виставляти, Зимно – холодно, Зупа – перша рідка страва. Захцянка – бажання. Знимка – фото; Знимкувати – фотографувати.

Камізелька – безрукавка, Канапка – бутерброд, Калапуцькати – перемішувати, Квасний – кислий, Керунок – напрям, Кнайпа – бар, забігайлівка; Кобіта – жінка, дівчина, Колєжанка – товаришка, колега жін.
Креденс – шафа зі скляними дверцятами, Когут – півень
Кримiналу (до) – до тюрми, Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини, Ксьондз – священик; Клецок
Ладний – гарний, Лєгуміна – десерт, Люстро – дзеркало, Льошка – свиня
Марципани – делікатеси, Мешти – туфлі, взуття,

Нарваний – наглий, Небіжчик – покійник, Нездалий – непридатний
Обрус – скатертина, Оферма – незграба
Пательня – сковорідка, Пащекувати – грубо говорити, Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо, Пляцки (пляцок) – солодка випічка або деруни, картопляники, Покій – кімната, Прятати – прибирати, Пуделко – коробочка
Полярес – гаманець, Пуцувати – чистити; Пивниця;
Рінь – пляж, Ринва – водостічна труба, Ровер – велосипед, Ружа – троянда
Слічний – гарний, симпатичний, Самоїхало – іграшка; Смарувати – змащувати, Стрих – горище
Файка – люлька, Файно – добре, Фест – швидко, Фіра – віз, Фірман – їздовий, Фіранка – гардина (рос. штори), Фоса – рів, Фрезура (фризура) – зачіска
Ціпля – курча, Цьотка – тітка,

Шваґер – чоловік сестри, Шляк би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті, Штрека – залізна дорога.

Доповнення, надіслані закордонними читачами:

бавити сі – забавлятися; би – аби;  (Би го кров спекла!)

всьо – все;

гінчати; гзити сі — біситися; (не гзі сі!);

здибанка, рантка – зустріч;

йно – тільки; ї – її;

кітка, кіцьо; коби – коли би;

лабати – розуміти, вміти;

павхнути – вдарити; пащека

іден – один; п’єть – п’ять; штири – чотири; девіть – дев’ять; девідисєть – дев’яносто; двайціть

ВИРАЗУХИ:

алево! зю! – вигуки;

би го кров спекла! – (хай) аби він вмер!;

бодай бис пук! – а щоб ти лопнув (тріснув)!

курча ляга! – вигук; тіцько гі нич – майже ніщо;

Переглядів: (10412)